Кір!
У нашій статті, присвяченій проблемі кору у дітей, ми розглянемо причини поширення, симптоми, ускладнення та важливість щеплень для захисту дітей від цієї небезпечної хвороби. Приділення належної уваги цій проблемі є важливим для ефективного контролю та запобігання розповсюдженню цього захворювання.
Кір – це високо інфекційне захворювання, яке останніми роками стало викликати все більшу стурбованість у медичній спільноті.
Попередня епідемія кору в Україні лютувала у 2017-2019 роках.
Прогнозується збільшення випадків захворювань на кір, через циклічність епідемії – спалахи захворювання кожні 4-5 років.
1. Патофізіологія кору
Кір – це гостре інфекційне захворювання, яке вражає дітей. А також під час епідемії можливі захворювання серед дорослих.
- Збудником є параміксовірус.
- Джерело захворювання – хвора людина.
- Інкубаційний період – 7-14 діб.
- Шлях передачі – повітряно-краплинний. Вірус потрапляє через слизову оболонку дихальних шляхів, очей, кон'юнктиви від хворої людини.
- Хворий заразний за 2-3 дні до появи перших симптомів захворювання, весь період катаральних проявів та перші 4 дні з початку висипів.
- Вірус швидко поширюється при кашлі, чханні, сльозотечі. У повітрі та зовнішньому середовищі може зберігатися до 2-х годин.
- Збудник відрізняється високим рівнем заразливості (контагіозності) – 92-95%. Це означає, що зі 100 проконтакуваних з хворим на кір, хворіє 92-95 осіб. Так як хворий заразний ще до клінічних проявів, він може заражати максимальну кількість людей, що сприяє швидкому розповсюдженню вірусу.
- Захворювання характеризується тяжким перебігом, високим відсотком ускладнень, відсутністю специфічного лікування; при розвитку важких ускладнень є ймовірність смерті.
❗️ ВАЖЛИВО
Запобігти поширенню вірусу та забезпечити профілактику кору можна лише за допомогою вакцинації.
2. Симптоми та ознаки кору
Виділяють три основні періоди клінічних проявів кору:
-
катаральний
-
період висипань
-
період одужання (реконвалесценції).
Катаральний період характеризується:
✔️ високою температурою
✔️ чханням
✔️ світлобоязню та сльозотечею
✔️ обличчя набрякає та має «стражденний вигляд».
Тривалість катарального періоду – 3-5 днів. У період між катаральними проявами та початком висипу, при огляді слизових оболонок порожнини рота, можна побачити патогномонічний симптом кору – плями Філатова-Більського-Коплика.
Це характерні дрібні білуваті висипання на слизовій порожнині рота, частіше на внутрішній поверхні щік на рівні малих корінних зубів.
Висипання з'являється через 3-5 днів, після початку захворювання, носить плямисто-папульозний генералізований характер, поширення висипу відбувається поетапно: починається з обличчя, шиї і поступово переходить на тулуб і кінцівки, зникає в тому ж порядку.
Загальний стан у своїй погіршується, підвищується температура, посилюється кашель.
3. Діагностика кору
Діагноз кору ставиться на основі типової клінічної картини та даних епідеміологічного анамнезу. Патогномонічним симптомом є плями Філатова-Більського-Копліка.
Лабораторна діагностика – визначення імуноглобуліну М у гострому періоді та імуноглобуліну G у періоді одужання дозволяє уточнити діагноз та посилити контроль за поширенням інфекції.
За наявності висипу проводиться диференціальна діагностика для виявлення можливих інфекційних захворювань (краснуха, скарлатина, інфекційний мононуклеоз, коксакі, дитяча розеола, алергічні прояви).
❗️ ВАЖЛИВО
Характерною особливістю висипу при кору є її етапність, що супроводжується катаральними симптомами.
При краснусі, дрібноточковий висип покриває все тіло одномоментно, період виражених катаральних проявів відсутній. При краснусі до процесу залучені лімфатичні вузли. Перебіг захворювання зазвичай не тяжкий і нетривалий.
При скарлатині, виражені прояви тонзиліту, висипка поліморфна і не має типової локалізації. Характерним симптомом скарлатини є висипання на щоках, при цьому область носогубного трикутника залишається чистою і яскраво виділяється на фоні висипу.
При дитячій розеолі, висипання з'являються після 3-4 денної лихоманки, катаральний період відсутня.
Алергічні реакції пов'язані із прийомом препарату в анамнезі, відсутні катаральні прояви.
4. Методи лікування
За відсутності серйозних ускладнень захворювання лікування кору може бути проведене амбулаторно. Госпіталізація необхідна у разі загального тяжкого стану пацієнта чи неможливості його ізоляції. Лікування кору спрямоване, в основному, на полегшення симптомів та профілактику ускладнень:
-
рясне пиття
-
жарознижувальні препарати (у вікових дозах)
-
судинозвужувальні засоби від нежитю
-
препарати від кашлю (за рекомендацією лікаря)
-
ретинол ацетат (вітамін А)
При приєднанні бактеріальної інфекції (отиту або пневмонії) пацієнту можуть бути призначені антибактеріальні препарати. Призначення антибіотиків відбувається на основі аналізу, щоб визначити чутливість збудника до певних препаратів.
5. Можливі ускладнення
❗️ ВАЖЛИВО
Ускладнення часто є причиною інвалідизації.
Кір є небезпечним захворюванням, перш за все, через потенційно серйозні ускладнення, які можуть виникнути. Ускладнення, пов'язані з кіром, проявляються у різноманітних формах і мають широкий спектр проявів:
-
з боку дихальної системи – ларингіт, бронхіт, пневмонія
Корова пневмонія відрізняється тяжким перебігом, з вираженою інтоксикацією, ознаками дихальної недостатності. Для дітей раннього віку, при цьому ускладнення, високий ризик смерті.
-
з боку шлунково-кишкового тракту – стоматит, ентероколіт
-
з боку нервової системи – менінгіт, менінгоенцефаліт, коровий енцефаліт
Після одужання виробляється стійкий довічний імунітет.
6. Профілактика
Вакцинація від кору є ефективним та безпечним способом профілактики. В Україні використовується комбінована вакцина від кору-паротиту-краснухи (КПК вакцина), що дозволяє захистити одразу від трьох захворювань.
❗️ ВАЖЛИВО
Відповідно до національного календаря щеплень:
-
вакцинація проводиться у віці 1 року
-
ревакцинація у 6 років.
При порушенні графіка вакцинації її можна провести у будь-якому віці, запровадженням двох доз вакцини з мінімальним інтервалом 1 місяць.
У разі контакту з хворим вакцинуватися можна протягом 3-х днів, після цього терміну можливе введення специфічного імуноглобуліну.
Якщо контактувала дитина до 1 року (у віці від 9 до 11 місяців) - може бути введена додаткова доза вакцини, після досягнення 12 місяців необхідно ввести планову дозу вакцини.
Якщо контактувала дитина до 1 року (у віці від 9 до 11 місяців) - може бути введена додаткова доза вакцини, після досягнення 12 місяців необхідно ввести планову дозу вакцини.
